Прогностичні напрями підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми (за результатами формувального експерименту)

In the article by the results of forming experiment, which was conducted during 2009-2013, prognostic directions of preparation of the future educators of pre-school educational establishments to the work with deadapted children have been grounded. The author singles out components, which level of maturing indicates the quality of preparation of the future educators of pre-school educational establishments to the work with deadapted children, namely: motivation-valuable, (directed to the achievement, motivational conviction, presence of positive motivation to the study of adapted technologies of development, teaching and upbringing deadapted children), cognitive-technological (independence, professional competence and accuracy of fulfillment actions, knowledge of modern methods of diagnostics and technologies of development, teaching and upbringing deadapted children), information-communicative (awareness of the future educators of pre-school educational establishments of communicative activity, communicative readiness to the dialogue and inclination to communication, effectiveness of using adapted technologies of interaction with preschool children), and reflective-self-educational (necessity in mastering personal characteristics and professional qualities, ability to self-education and self-development, ability to reflexion, self-control and correction of the process and result of work with deadapted children).У статті за результатами проведення формувального експерименту, який проводився протягом 2009-2013 років, обґрунтовано прогностичні напрями підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми. Автором виокремлено компоненти, рівень сформованості яких свідчить про якість підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дезадаптованими дітьми, а саме: мотиваційно-ціннісний (спрямованість на досягнення, мотиваційна переконаність, наявність позитивної мотивації до вивчення адаптованих технологій розвитку, навчання та виховання дезадаптованих дітей), когнітивно-технологічний (самостійність, професійна компетентність і точність виконання дій; знання сучасних методів діагностики та технологій розвитку, навчання та виховання дезадаптованих дітей), інформаційно-комунікативний (поінформованість майбутніх вихователів ДНЗ про комунікативну діяльність, комунікативна готовність до діалогу і схильність до комунікації, дієвість використання адаптованих технологій взаємодії з дошкільниками) і рефлексивно-самоосвітній (потреба у вдосконаленні особистісних характеристик і професійних якостей; здатність до самоосвітньої діяльності і саморозвитку; здатність до рефлексії, самоконтролю та корекції процесу і результату роботи з дезадаптованими дітьми)

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА СУТНІСТЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОБОТИ З ДОШКІЛЬНИКАМИ

Analysis of using interactive methods of teaching interworking in the process of preparation of the future tutors of pre-school educational establishments to the work with children of pre-school age has been done in the article (Internet resources, blogs, Skype-lectures, multimedia presentations, etc.), are prior in conducting SWOT-analysis as a method for preparation of the future specialists; the attention is concentrated on the fact that to media resources belong (forums and blogs, webinars, podcasts, video conferences, virtual worlds, electronic libraries, WIKI), didactic abilities of video materials have been singled out. В статье проанализировано использование интерактивных методов обучения в подготовке будущих воспитателей ДОУ к работе с детьми дошкольного возраста; выделены действенные средства подготовки будущих воспитателей к работе с детьми (интернет-ресурсы, блоги, скайп-лекции, мультимедийные презентации и т.д.), выяснено приоритеты в проведении SWOT-анализа в подготовке будущих специалистов; внимание сосредоточено на медиаресурсах (форумы и блоги, вебинары, подкасты, видеоконференции, виртуальные миры, электронные библиотеки, WIKI), выделены дидактические возможности видеотехники.У статті проаналізовано використання інтерактивних методів навчання у підготовці майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми дошкільного віку; виокремлено дієві засоби підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми (інтернет-ресурси, блоги, скайп-лекції, мультимедійні презентації тощо), з’ясовано пріоритети у проведенні SWOT-аналізу в підготовці майбутніх фахівців; зосереджено увагу, на медіаресурсах (форуми та блоги, вебінари, підкасти, відеоконференції, віртуальні світи, електронні бібліотеки, WIKI), виокремлено дидактичні можливості відеотехніки

Реалізація компетентнісного підходу як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі

Analysis of different theoretical views to the problem of competence-based approach, as one of the instruments of professional training of the future pedagogues in higher educational establishment has been done in the article. It is mentioned that competence-based approach – is the approach to determine the results of teaching, based on their description in the terms of competences, and it is the key methodological instrument of realization of the aim of Bologna process. It is determined that competence-based approach means directivity of education to forming of the student competences, with the help of professional and social tasks in educational process. Competence-based approach expects rise of subjectivity of the student himself or herself in educational process, connected with the ability to orientate in the informational stream and reflection, that is behavioral models are formed, when the graduate is able not only to reproduct information (knowlegde), but to orientate independently in the situation, and qualified solve the tasks, which arise. It is found out that realization of competence-based approachis impossible without strengthening of practical directivity of professional educationunder the conditions of its fundamentality preserving. The categories «capacity», «competence» and «professional competence» are analyzed. It is determined that competence of the future tutor is studied as a separate kind of professional pedagogical competence in the sphere of pre-school education, which is closely connected with and mutually conditioned with other kinds of psychologic-pedagogical competence of the future tutors of this profile, and which is the result of mastering of a number of professional capacities, stipulated both by the specificity of work with children, and peculiarities of the process of social development of preschoolers.У статті здійснено аналіз різних теоретичних поглядів на проблему компетентнісного підходу як одного з інструментів професійної підготовки майбутніх педагогів у вищому навчальному закладі. Зазначено, що компетентнісний підхід – це підхід до визначення результатів навчання, що базується на їх описі в термінах компетентностей і є ключовим методологічним інструментом реалізації мети Болонського процесу. Визначено, що під компетентнісним підходом розуміється спрямованість освіти на формування в студента компетенцій за допомогою професійних і соціальних завдань в освітньому процесі. Компетентнісний підхід передбачає підвищення суб’єктності самого студента в навчальному процесі, пов’язаної з умінням орієнтуватися в потоці інформації і рефлексією, тобто формуються поведінкові моделі – коли випускник здатний не просто відтворити інформацію (знання), а й самостійно орієнтуватися в ситуації і кваліфіковано вирішувати завдання, що постають перед ним. З’ясовано, що реалізація компетентнісного підходу неможлива без посилення практичної спрямованості професійної освіти за умов збереження її фундаментальності. Проаналізовано категорії «компетенція», «компетентність» та «професійна компетентність». Визначено, що компетентність майбутнього вихователя розглядається як окремий вид професійної педагогічної компетентності в галузі дошкільної освіти, який тісно пов’язаний і взаємообумовлений з іншими видами психолого-педагогічної компетентності майбутніх вихователів цього профілю, та виступає результатом оволодіння низкою професійних компетенцій, обумовлених як специфікою роботи з дітьми, так і особливостями процесу соціального розвитку дошкільників

Особливості застосування різних форм роботи щодо подолання проявів дезадаптації майбутніх вихователів у ВНЗ

Analysis of different forms of pedagogical work as for overcoming deadaptation of the future teachers in higher educational establishment has been done in the article. Peculiarities of the phenomenon of adaptation-deadaptation of teenagers in different spheres of psychological-pedagogical science, problems of teenagers have been revealed, it is mentioned that at the modern period deadaptation is understood as a combination of features and manifestations, which prove non-conformity of interaction of a person with the environment. Some characteristics of social status of a student of the first year of study have been determined. The essence of such status can be mastering the norms and functions of the future professional activity. Different features of the social status can be: realizing of the new quality in its social position, rising of the feeling of own dignity; striving for consolidation in this new position; striving for achieving first success, which proves new, higher position; interest and diligence in performing educational and other work in pedagogical higher educational establishment; variety of educational and out-of-class interests. The approaches as for the influence of the factors (educational, family, environmental, somatic, psychological, age, corrective-preventive) to the social deadaptation have been analyzed, brief characteristic of the mentioned phenomenon has been given. The program of special course for teachers and curators of academic groups as for preventing manifestations of deadaptation of the students of the first year of study and acceleration of their adaptation has been created and described.У статті здійснено аналіз різних форм педагогічної роботи щодо подолання проявів дезадаптації майбутніх вихователів у вузі. Розкрито особливості феномена адаптації-дезадаптації підлітків у різних галузях психолого-педагогічної науки, труднощі підліткового віку, зазначено, що на сучасному етапі під дезадаптацією розуміється сукупність ознак та проявів, які свідчать про невідповідність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Визначено деякі характеристики соціального статусу студента перших курсів. Суттю такого статусу можна вважати оволодіння нормами і функція ми майбутньої професійної діяльності. Відмінними рисами соціального статусу можуть бути: усвідомлення нової якості в своїй соціальній позиції, підвищене почуття власної гідності;прагнення закріпитися в цій новій для себе позиції; прагнення домогтися перших успіхів, які підтверджують нову, більш високу, позицію; інтерес і старанність у виконанні навчальної та іншої роботи в стінах педагогічного вузу; різноманітність навчальних і позакласних інтересів. Проаналізовано підходи щодо впливу чинників (освітнього, сімейного, середовищного, соматичного, психічного, вікового, коригувально-профілактичного) на соціальну дезадаптацію, дано коротку характеристику зазначеного феномена. Створено та описано програму спецкурсу для викладачів та кураторів академічних груп щодо запобігання проявів дезадаптації студентів-першокурсників та прискорення їхньої адаптації

Аналіз чинників та індикаторів, що впливають на розвиток сучасних дітей та їхню стратифікацію за категоріями

The urgent problem of stratification of modern children according to various categories has been revealed in the article. Different approaches to solving of this issue have been analyzed. The theory of generations, which has direct relation to the express-analysis of the factors influencing the development of modern children and stratification of them according to the categories, has been examined. Within the analyzed concept, special attention has been paid to six generations: «The G. I. Generation», «The Silent Generation», «The Boom Generation», «Generation X», «The Millennial Generation», «The Homeland Generation» and the importance of these generations has been mentioned. The terms «children indigo» and «crystal children» have been characterized. On the basis of texts analysis (in most cases – these were the Internet articles without authorship) the absence of any scientific theory has been proved. Unfortunately, in most cases the authors formed their aspiration for the idea of Messianism like the one, which has undisguised occult form, or «playing science», using even passionate theory of ethnogeny of L. M. Humiliov. Biological characteristics of children are fictions, which are of pseudoscientific character. The preconditions of spreading of such theories in post-Soviet space and the methods of their introduction into everyday consciousness have been revealed. The main idea of the authors of the book «Children Indigo» is that many children, who suffer from the syndrome of attention deficit or syndrome of attention deficit with hyperactivity (SADH) are in fact – new kind of the humanity’s evolution. The adherents of the theory forget that the characteristics of a child, which deal with the deviations in psychic development and behavior, are described in science. Different approaches to stratification of modern children have been analyzed. In the basis of the comparison were the results of the research, conducted by the psychologist D. Y. Feldshtein. The conclusion was made that the theory about «children indigo» is pseudoscientific, the goal of which is commercialization and advertising. Any pseudoscientific stratification (division) of children is dangerous. Key words: «children indigo», «crystal children», pseudoscience, express-analysis, approaches, stratification, modern children.У статті розкрита актуальна проблема стратифікації сучасних дітей за різними категоріями. Проаналізовано різні підходи до вирішення даного питання. Розглянуто теорію поколінь, яка має безпосереднє відношення до експрес-аналізу чинників, що впливають на розвиток сучасних дітей та стратифікацію їх за категоріями. Охарактеризовано терміни «діти індиго» та «кришталеві діти». На основі аналізу текстів (здебільшого – це Internet-статті без авторства) доведено відсутність будь-якої наукової теорії. На жаль, у більшості випадків автори оформили своє прагнення в ідею месіанства, що має явно окультну форму, або «гру в науку», використовуючи пасіонарну теорію етногенезу Л. М. Гумільова. Здійснено аналіз різних підходів до стратифікації сучасних дітей. В основу порівняння було покладено результати дослідження, проведеного психологом Д. Й. Фельдштейном. Зроблено висновок про те, що теорія про «дітей індиго» є псевдонауковою, метою якої є комерціалізація і реклама. Будь-яка псевдонаукова стратифікація (розподіл) дітей є небезпечною. Ключові слова: «діти індиго», «кришталеві діти», псевдонаука, експрес-аналіз, підходи, стратифікація, сучасні діти

ВИХОВНИЙ ВПЛИВ ДОРОСЛИХ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-МОВНОЇ ТА ЛІНГВІСТИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

ZDANEVYCH Larysa – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of Pre-school Pedagogy, Psychology and Professional Methods Department, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy Ukraine, Proskurivskoho pidpillia Str., 139, Khmelnytskyi, 29000, UkraineE-mail adress: [email protected]: http://orcid.org/0000-0001-8387-2143 ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-6646-2019 KRUTII Kateryna – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of Pre-school and Primary Education Department, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ostrozkoho Str., 32, Vinnytsia, 21100, Ukraine E-mail adress: [email protected]: http://orcid.org/0000-0001-5001-2331ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/I-6927-2018 To cite this article: Zdanevych, L., & Krutii, K. (2019). Vykhovnyi vplyv doroslykh na formuvannia movlennievo-movnoi ta linhvistychnoi hotovnosti doshkilnykiv do navchannia v shkoli: teoretychnyi aspekt [Educational influence of adults on the formation of language-speech and linguistic readiness of pre-schoolers to study at school: theoretical aspect]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 8/40, 13–26. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164378 [in Ukrainian]. Article history Received: September 10, 2018Received in revised form: October 26, 2018Accepted: February 18, 2019Available online: April 22, 2019 Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039   © 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).Abstract. The article analyzes the content of training of children in pre-school educational institutions regarding the problem of forming speech and linguistic readiness for study. It is determined that special readiness for study at school means readiness for the acquisition of the educational program in certain disciplines, which envisages a set of specific knowledge, abilities and skills or the prerequisites for their mastery.The specifics and conditions of formation of speech and linguistic readiness of pre-schoolers for study at school have been cleared out. It is determined that linguistic development is connected not only with the preparation for the study of reading and writing, but it takes place in inextricable unity with the development of speech throughout the pre-school period, and not only in the elderly age; it promotes the educational interest in the phenomena of language, develops speech and linguistic abilities of the child. Based on the subjective-activity approach, it is assumed that the core of the model of speech and linguistic development is the dynamic structure of empathy of the child’s relationship and the closest socio-culturalenvironment, which together make up various children and adults communities (in the first place, children-parents and children-pedagogues) who aspire to achieve the level of the collective subject. The interconnected complex of these subjects carries out system-forming, mediated and compensatory functions in relation to various bio-social and cultural influences on children’s speech. This approach to the problem can overcome the principle of immediacy in the study of various socio-cultural factors of speech and linguistic development of the child. The analysis of studies on the development of speech of pre-school children, in particular, diary entries, has helped to identify a conditional standard for the assimilation of a child of the pre-school age of the native language.The conclusions about contemporary notions about pre-school children’s ontogenesis have been formulated. It is proved that the sensory information complex consists of auditory, visual and tactile images, which, in addition, amplifying each other, increase the number of useful signals, expand the speech space, which, in turn, helps to limit the choices when choosing the adequate speech sample during the perception, recognition and awareness of spoken language. For the assimilation by children the elements of the language system influence the following factors, namely: dependence on the simplicity or complexity of the language phenomenon and the degree of its communicative significance. It is determined that «speech and linguistic readiness for study at school» is an integral entity represented by a set of personal-purposeful, substantive and procedural components that enable the pre-school child to effectively perform the function of the subject of educational activity at school.It is concluded that the formation of speech and linguistic readiness of pre-school children for study at school is considered through the prism of its interconnections with the components of the external and internal structures of the educational process in the institution of pre-school education. It is reasonable to introduce a wider use of the term «linguistic development of pre-schoolers» in the integrated educational programs.Acknowledgments. Sincere thanks to the Rector of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Prof. Nataliya Lasarenko and to the Rector of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Prof. Inna Shorobura.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors.ЗДАНЕВИЧ Лариса – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, вул. Проскурівського підпілля, 139, Хмельницький, 29000, Україна E-mail adress: [email protected]: http://orcid.org/0000-0001-8387-2143 ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-6646-2019 КРУТІЙ Катерина – доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної та початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, б.32, Вінниця, 21100, Україна E-mail adress: [email protected]: http://orcid.org/0000-0001-5001-2331ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/I-6927-2018 Бібліографічний опис статті: Зданевич, Л., & Крутій, К. (2019). Виховний вплив дорослих на формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільників до навчання в школі: теоретичний аспект. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 13–26. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164378.Історія статті Одержано: 10 вересня 2018Прорецензовано: 26 жовтня 2018Подано до редакції: 18 лютого 2019Доступ он-лайн: 22 квітня 2019Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039 © 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).Анотація. У статті проаналізовано зміст підготовки дітей у закладах дошкільної освіти щодо проблеми формування у майбутніх школярів мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності до навчання. Визначено, що під спеціальною готовністю до навчання в школі розуміється готовність до засвоєння освітньої програми з певних дисциплін, яка передбачає сукупність специфічних знань, умінь і навичок (ЗУНів) або передумов оволодіння ними.З’ясовано специфіку і умови формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільнят до навчання в школі. Визначено, що лінгвістичний розвиток пов’язаний як з підготовкою до навчання грамоти, так і відбувається у нерозривній єдності з розвитком мовлення впродовж усього дошкільного дитинства, а не тільки в старшому віці; сприяє вихованню інтересу до явищ мови, розвиває мовленнєво-мовні та лінгвістичні здібності дитини. Спираючись на суб’єктно-діяльнісний підхід, припущено, що ядром моделі мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку є динамічна структура співпереживань взаємин дитини і найближчого соціокультурного оточення, які разом складають різні дитячо-дорослі спільноти (насамперед, дитячо-батьківську і дитячо-педагогічну), які прагнуть до досягнення рівня колективного суб’єкта. Взаємопов’язаний комплекс зазначених суб’єктів здійснює системоутворювальну, опосередковану і компенсаторну функції щодо різних біосоціокультурних впливів на дитяче мовлення. Такий підхід до проблеми дає змогу подолати принцип безпосередності у вивченні різних біосоціокультурних чинників мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку дитини. Аналіз досліджень розвитку мовлення дітей дошкільного віку, зокрема, щоденникових записів, допоміг виявити умовний еталон норми засвоєння дитиною дошкільного віку рідної мови.Сформулювало висновки щодо сучасних уявлень про онтогенез мовлення дошкільника. Доведено, що сенсорний інформаційний комплекс становлять слухові, візуальні й тактильні образи, які, доповнюючи, підсилюючи один одного, збільшують кількість корисних сигналів, розширюють мовленнєвий простір, що, зі свого боку, сприяє обмеженню варіантів при виборі адекватного мовленнєвого зразка під час сприймання, розпізнавання та усвідомлення усного мовлення. На засвоєння дітьми елементів системи мови впливають основні чинники, а саме: залежність від простоти або складності мовного явища і ступеня його комунікативної значущості. Визначено, що «мовленнєво-мовна та лінгвістична готовність до навчання в школі» – це цілісне утворення, представлене сукупністю особистісно-цільового, змістовного і процесуального компонентів, які дають можливість дошкільнику ефективно виконувати в школі функцію суб’єкта навчальної діяльності. Зроблено висновок про те, що формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільників до навчання в школі розглядається крізь призму її взаємозв’язків із компонентами зовнішньої і внутрішньої структур освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Є сенс запровадження більш широкого вжитку терміна «лінгвістичний розвиток дошкільників» у комплексних освітніх програмах

Характеристика причин та аналіз чинників, що впливають на психічне та психологічне здоров’я дитини

The article reveals the actual problem of determining the level of mental and psychological health of preschoolers and schoolchildren. It is noted that children whose status can be described as marginal in relation to norms and qualify as «not mentally ill, but psychologically no longer healthy» continue to remain out of sight and positive intervention nowadays. It is mentioned that traditional psychiatric service involves work only with the contingent having fixed medical «status» – diagnosis, account form, and the like. Outside the attention of doctors-psychiatrists remain significant number of children and adolescents with borderline states, which complicate the adaptation of children in the society, their ability to fulfil the requirements of the educational program. The definitions of «mental health», «psychological health» have been characterized, the content of the concepts has been defined and the author’s approach to the delimitation of these concepts and their criteria has been proposed. It has been found out that mental health is the maximum degree of personality display at the adequate level of its adaptation (lack of disadaptation) to the environment and the absence of mental disorders. The attention is focused on the main criteria of mental health. The views of scientists on the definition of the term «psychological health» have been analyzed. It is determined that the term «psychological health» refers to the person as a whole, to manifestations of the human spirit, which allows separating the psychological aspect from the medical, sociological, and philosophical. It is psychological health that makes the person self-sufficient. The criteria for psychological health have been singled out and characterized. The factors influencing the child’s psychological health have been characterized and analyzed. Most of these factors are of socio-psychological, socio-cultural and socio-economic character. The conclusion is made that psychological health is undoubtedly related to mental health, the latter forms the basis for the psychological health. In other words, mental health is a specific concept for understanding psychological health. Undoubtedly, the best preventive measure of disadaptation is the preservation of the mental and psychological health of children, good relations between parents and children, understanding by the adults inner world of their children, their problems and experiences, ability to put themselves in the place of their children.У статті розкрита актуальна проблема щодо визначення рівня психічного та психологічного здоров’я дошкільників і школярів. Зазначено, що сьогодні ще продовжують залишатися поза увагою і позитивним втручання діти, чий стан можна схарактеризувати як граничний щодо норми і кваліфікувати як «психічно не хворі, але психологічно вже не здорові». Зауважено, що традиційний психіатричний сервіс передбачає роботу тільки з контингентом, що має фіксований медичний «статус» – діагноз, облікову форму тощо. За межами уваги лікарів-психіатрів виявляється значна частина дітей і підлітків з донозологічними станами, які ускладнюють адаптацію дітей у соціумі, їх здатність виконувати вимоги освітньої програми. Охарактеризовано дефініції «психічне здоров’я», «психологічне здоров’я», визначено зміст понять та запропоновано авторський підхід до розмежування цих понять і їх критеріїв. З’ясовано, що психічного здоров’я – це максимальний ступінь прояву індивідуальності особистості при адекватному рівні її адаптації (відсутності дезадаптації) до довкілля і відсутності психічних розладів. Зосереджено увагу на основних критеріях психічного здоров’я. Проаналізовано погляди науковців щодо визначення терміну «психологічне здоров’я». Зазначено, що термін «психологічне здоров’я» відносить до особистості в цілому, до проявів людського духу, що дозволяє відокремити психологічний аспект від медичного, соціологічного, філософського. Саме психологічне здоров’я робить особистість самодостатньою. Виокремлено та охарактеризовано критерії психологічного здоров’я. Схарактеризовано та проаналізовано чинники, що впливають на психологічне здоров’я дитини. Більшість з цих чинників носять соціально-психологічний, соціально-культурний та соціально-економічний характер. Зроблено висновок про те, що психологічне здоров’я безсумнівно пов’язано з психічним здоров’ям, саме останнє створює основу для здоров’я психологічного. Іншими словами, психічне здоров’я є видовим поняттям для розуміння психологічного здоров’я. Безумовно, найкращим профілактичним засобом дезадаптації є збереження психічного і психологічного здоров’я дітей, добрі стосунки батьків з дітьми, розуміння дорослими внутрішнього світу своєї дитини, її проблем і переживань, уміння поставити себе на місце своїх дітей

Підготовка майбутніх фахівців до роботи з різними категоріями дітей в умовах спеціального абілітаційного простору

The article deals with the actual problem of preparation of the future specialists to work with different categories of children under the conditions of special abilitation space. It is mentioned that the families with children having violations of psychophysical development take special place in the society. The terms «abilitation», «abilitation activity» have been characterized. It is found out that abilitation is a system of activities aimed at the acquisition of knowledge and skills needed for independent living in social environment: awareness of their opportunities and limitations, social roles, understanding of rights and duties, ability to perform self-service. The attention is focused on the fact that the main purpose of abilitation activity of the pedagogue is: to provide children with pedagogical, speech therapy and social assistance, ensuring maximally full and early social adaptation, timely development, training and education in accordance with the needs of the individual child. The curricula of the training direction «Correctional Education», specialization «Speech therapy. Special psychology» (bachelor, qualification of specialist – speech pathologist, teacher of children with impaired mental and physical development) have been analyzed. The theoretical model of the program of training specialists for abilitation activity that needs to be addressed on philosophical, general scientific and specifically-scientific levels has been offered. It is indicated that the philosophical basis of the development of the program of training future specialists abilitation activity are the provision of anthropological, phenomenological, existential, and synergistic and dialogic approaches. The above mentioned basis allows recognizing that every child and parents have the right for individuality and differences. At the general scientific level the methodology of the research is the system approach which allows considering the development of the program as the system of interrelated components. Specifically-scientific level of the theoretical-methodological foundations of understanding the development of the program is represented by a set of scientific approaches to realization of pedagogical conditions providing the possibility of developing qualitative program. It is concluded that the implementation of the programmes of preparation of the future specialists for abilitation activity should also be family-centered in its nature. The participation of parents in the process of abilitation determines its efficiency, because it allows realizing the continuity in the activity of specialists of various types, who work in educational institutions and work of parents in families. Key words: abilitation, abilitation activity, children with violations of psychophysical development, speech pathologist, therapeutic-pedagogical activities preparation of specialists.У статті розкрита актуальна проблема підготовки майбутніх фахівців до роботи з різними категоріями дітей в умовах спеціального абілітаційного простору. Зазначено, що в суспільстві особливе становище посідають сім’ї, які мають дитину з порушеннями психофізичного розвитку. Охарактеризовано терміни «абілітація», «абілітаційна діяльність». З’ясовано, що абілітація – це система заходів, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов’язків, уміння здійснювати самообслуговування. Зосереджено увагу на тому, що основною метою абілітаційної діяльності педагога є: надання дітям педагогічної, логопедичної та соціальної допомоги, забезпечення максимально повної та ранньої соціальної адаптації, своєчасного розвитку, навчання та виховання відповідно до потреб конкретної дитини. Проаналізовано навчальні плани за напрямом підготовки «Корекційна освіта», спеціалізація «Логопедія. Спеціальна психологія» Запропоновано теоретичну модель створення програми підготовки фахівців до абілітаційної діяльності, яку необхідно розглядати на філософському, загальнонауковому та конкретно-науковому рівнях. Зазначено, що філософським підґрунтям розробки програми підготовки майбутніх фахівців до абілітаційної діяльності є положення антропологічного, феноменологічного, екзистенціального, синергетичного та діалогічного підходів. Зазначене підґрунтя дозволяє визнати за кожною дитиною та батьками право на індивідуальність і відмінності своєї дитини. На загальнонауковому рівні методологією дослідження є системний підхід, який дозволяє розглядати розробку програми як систему взаємопов’язаних компонентів. Конкретно-науковий рівень теоретико-методологічних основ розуміння розробки програми представлений сукупністю наукових підходів до реалізації педагогічних умов, що забезпечують можливість розробки якісної програми. Зроблено висновок про те, що реалізація даної програми повинна також носити сімейно-центрований характер. Участь батьків у процесі абілітації дитини визначає її ефективність, тому що дозволяє реалізувати наступність у діяльності фахівців різних профілів, які працюють в освітньому закладі та заняттями батьків в умовах сім’ї. Ключові слова: абілітація, абілітаційна діяльність, діти з вадами психофізичного розвитку, дефектолог, лікувально-педагогічні заходи, підготовках фахівців

The role of self-learning in the practical training among preschool teachers

The article examines conditions for effective implementation of self-learning program in the training preschool teachers. The following research methods were used: pedagogical experiment, testing, observation, activity analysis, Kolmogorov-Smirnov test, Student’s t-test. An independent variable of the experiment was the self-learning program of preschool teachers developed through quality feedback and self-analysis. The professional competence of preschool teachers is studied through a system of components: motivational, cognitive, activity and reflective. Motivational and reflective components are less developed than cognitive and activity ones. It was found that the self-learning program is more effective for the development of cognitive, activity and reflective components, while the motivational component was less developed. It is established that the basic conditions for the effectiveness of professional self-learning is feedback from the program developer and ensuring quality pedagogical reflection of one’s actions. The following blocks of material were the most problematic for the assimilation of in the developed course: the physiological characteristics of children, speech and thinking of preschoolers, various aspects of the organization of learning and play in preschool education. The data can be used in the self-learning practice of preschool teachers and students to stimulate professional development. Further prospects for the study of the problem include improving the self-learning program for implementation in higher educational institutions. It is important to optimize the ways of development of preschool teachers’ pedagogical reflection. The development of standardized forms of assessment of acquired competencies is worth noting

VERIFICATION OF ASSESSMENT SCALES OF THE SENSORY ENRICHED ENVIRONMENT ECERS-R AND SSTEW OR IMPLEMENTATION IN UKRAINE

The quality of education in general and preschool education in particular remains relevant both in the light of current reforms in the educational sphere of Ukraine and in the international context. Scientists pay attention to solving the problem of organizing comfortable environment, in particular the lack of internal space for each child. So far, the problems of teaching educators of preschooleducation establishments for the assessment of a high-quality sensory enriched environment have not been fully resolved. The purpose of the article is to determinate the effective quality scales of preschool education, to verify the most acceptable scales for assessment of the sensory enriched environment, to compare analysis of the obtained experimental data. During the research we used the following methods: observation, analysis, interviews, mathematical statistics, scales ECERS-R (Early Childhood Environment Rating Scale-Revised) and SSTEW (Sustained Shared Thinking and Emotional Well-being).The assessment of the condition of the sensory enriched environment was conducted by the 3rd year undergraduate students studying at the educational program «Preschool Education» at Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Mukachevo State University, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy. At the stage of experimental activity, 21 experts, 30 educators were involved, 15 environments in preschool establishments were evaluated.The analysis of the main features of the external and internal sensory enriched environment, which was carried out on the basis of the proposed parameters of the ECERS and SSTEW scales, allows us to determine the features that set out the possibility of further enrichment of this environment. The authors propose to focus on the enrichment of the environment as a special means of integrating the accumulated pedagogical experience into a holistic pedagogical system, as well as the complexity of the child’s development situation, which is taken into account by adults.